Програма "Освіта проти наркотиків"

Від автора

В Чернігові неухильно зростає число людей, котрі немедично вживають наркотики (за офіційною статистикою в місті зареєстровано 1080 наркоманів, фактично - їх значно більше). Кожний другий скоєний злочин прямо або побічно пов’язаний з наркотиками. В 2004 році більшість резонансних злочинів, насамперед вбивства, стали прямим наслідком “наркочуми”. Сотні людей в Чернігові інфіковані на СНIД, з них 87% отримують страшний вірус через наркотики. Наркозалежні люди знедолюють не лише себе. Вони несуть трагедію, горе, нещастя в свої сім’ї, свої будинки, свої громади. Цю проблему неможливо вирішити лише каральними та медичними методами. Насамперед необхідно зменшити притік  нового поповнення з числа молоді до рядів наркозалежних.

Сьогодні в Україні є усвідомлення серйозності даної проблеми і необхідності протидії злу. Разом з тим є дефіцит чітко сформульованих програм профілактики наркоманії, не вистачає загальнодоступних джерел знань з цього питання.

В світі існує позитивний досвід профілактики наркоманії.

Найавторитетнішою є американська програма DARE (drug abuse resistance education), котра переросла кордони і зараз працює на суспільство в 52 країнах світу.

Програма DARE має три головні мети:

·           донести до школярів базові знання про негативний вплив наркотиків на людину не лише в фізичному, а і в емо­ційному, соціальному, економічному аспектах життя;

·           формувати готовність учнів до прийняття власних рішень, протистояти маніпуляціям та тиску з боку рівні, дати опір насильству;

·           навчити альтернативам щодо наркотиків, повноцінному життю без них.

З лютого по червень 2001 року  я вивчав особливості функціонування DARE та інших програм профілактики злочинності в штатах Массачусетс та Нью-Гемпшір  США. Після повернення до Чернігова здійснив десятки виступів з вказаних питань перед учнями, вчителями, журналістами. З вересня 2001 року почав проведення  в середній школі № 1 м. Чернігова циклу уроків “Освіта проти наркотиків”. В подальшому, під час навчання в Ноттінгемському університеті (Англія), перебування в Польщі, Ірландії - цікавився досвідом цих країн в зазначеній площині.   Саме на ґрунті цього досвіду, відгуків учнів та вчителів я й спробував підготувати певні методичні рекомендації для проведення антинаркотичної ос­вітньої програми в школах Чернігова і не тільки. В 2003 році разом з групою курсантів (7 чоловік)Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань ми проводили програму «Освіта проти наркотиків» в семи восьмих класах загальноосвітніх шкіл №№1, 3, 20 м. Чернігова. Управління освіти та науки м. Чернігова вивчило даний досвід і розглянулоі схвалило його на нараді заступників директорів шкіл з виховної роботи в лютому 2004 року.

Враховуючи позитивні відгуки спеціалістів, в 2004 - 2005 навчальному році програма вже проводиться в двадцяти чернігівських школах. Сподіваюсь і мрію про те щоб кожна дитина отримала знання та навички для прийняття свідомих рішень в інтересах самих себе.

На мій погляд, оптимальним рівнем для подібної профілактичної програми є восьмі класи (13-14-річний вік дітей). Цей вік вважається критичним з огляду на підліткову трансформацію, потяг до нових відкриттів, прагнення до самоствердження.

“Освіта проти наркотиків” включає вісім базових уроків. Враховано як закордонний досвід, так і місцевий пробний проект та реалії.

Серед потенційних тренерів (викладачів) вбачаються:

· шкільні психологи;

· соціальні педагоги (в т.ч. студенти);

· найбільш підготовлені співробітники кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

· студенти (курсанти) юридичних ВУЗів.

Серед допоміжних матеріалів ви знайдете  корисну інформацію, яка використовувалась при створенні модуля Міністерства освіти і науки України “За життя без наркотиків”.

Матеріали Національної координаційної ради боротьби з наркоманією допоможуть зрозуміти всю серйозність проблеми в державному масштабі та, можливо, нададуть певний поштовх тим, хто чекає зверху команди до дій.

Урок перший

Тема: “Знайомство. Правила гри”.

Мета: налагодження психологічного контакту з аудиторією, спільне встановлення “правил гри”. я “правил гри”. Час: 45 хв.

Оснащення: плакат із правилами гри.

Хід заняття

1. Привітання. Виходячи із Шекспірівського визначення життя як гри, запропонувати пограти в гру “Ос­віта проти наркотиків”.

2. Розповісти про те, що програми, аналогічні “Освіті проти наркотиків”, успішно діють у десятках країн різних континентів. Життя прекрасне своїми можливостями. Разом з тим, воно нагадує квітуче поле з мінними перешкодами, небезпечними для життя, часом смертельними.

На жаль, ми не знаємо, як знешкодити ці міни, тому й прагнемо зробити те, що здається до снаги - розставити червоні запобіжні прапорці поблизу мін категорій: наркотики, СНІД, злочинність.

3. Тренеру доцільно пам’ятати, що програма має три головні цілі:

·       донести до учнів базові знання про негативний вплив наркотиків на людину не лише у фізичному, а і в емоційному, со­ціальному, економічному аспектах життя;

·       формувати готовність учнів до прийняття власних рішень, протистояти маніпуляції та тиску з боку рівні, опір насильству;

·       навчити альтернативній поведінці, повноцінному життю без наркотиків.

4. Представити себе за нижченаведеною схемою.

5. Запропонувати учням представити себе за схемою:

·       хто я;

·       моє захоплення;

·       моя мрія.

6. Попрохати дітей до наступного уроку підготувати «бейджики» (таблички чи картки) з іменами. Кращі роботи будуть винагороджені.

В ході представлення бажана підтримка з боку тренера; не допустити глузування.

7. Запропонувати прийняти на час гри наступні правила:

·      підніми руку, бо говорити в аудиторії повинна лише одна людина;

·      стався з повагою до оточуючих, насмішка може ранити почуття;

·      спостерігай і використовуй тихий сигнал;

·      розповідаючи історію, не називай прізвища, а кажи “один знайомий”;

·      відповідай лише на ті запитання, що не бентежать тебе, не примушують почуватись ніяково.

Учні можуть змінити чи доповнити згадані правила. Бажано, щоб  прийняті правила гри були перед очима учнів протягом програми.

7. Якщо дозволяє час - пограти в гру, наприклад, «Чесноти моїх однокласників». (Учні пишуть свої імена на клаптиках паперу, згортають їх і кладуть до однієї шапки. Бажаючі мають витягнути один папірець і назвати, щонайменше, три позитивних якості вказаного там однокласника. Тренер веде гру і забезпечує дотримання правил).

8. Подякувати учням за активність та розуміння. Оголосити тему наступного уроку.

Урок другий

Тема: “Що ми знаємо про наркотики”.

Мета: формувати свідоме ставлення учнів до навколишнього світу..

Час: 45 хв.

Оснащення:

-   відеомагнітофон,

-   телевізор,

-   відеофільм про наркозалежних,

-   правила гри.

              правила гри.

Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми. Нагадати про спільно прийняті правила гри (правила мають бути перед очима).

2. Визначити кращі «бейджики», винагородити переможців.

3. Запропонувати учням розповісти, що вони знають про наркотики.

4. Показати 5-15-хвилинний фільм про наркозалежних людей.

5. Запропонувати учням підтвердити чи спростувати нижченаведені судження:

(після оголошення кожного судження доцільно надати дітям 10 - 20 секунд на роздуми, а потім запропонувати підняттям руки підтримати ту чи іншу точку зору; надати слово представникам кожної групи; тренер підсумовує обговорення кожного судження)

-                            навіть одна проба наркотиків є ризиком;

-                            у стані наркотичного збудження людина мислить яс­ніше;

-                            більшість людей можуть припинити вживання наркотиків коли завгодно;

-                            кожен хоч один раз пробує наркотики;

-                            куріння маріхуани (гашишу, анаші, “плану”) призводить до залежності;

-                            ти можеш чудово провести час без наркотиків та алкоголю;

-                            друзі, зачасти, примушують до сигарети, алкоголю чи наркотику;

-                            усі наркотики небезпечні.

6. Запросити дітей розповісти реальні історії про наркотики та наркозалежних людей, а також - прочитані чи побачені на екрані історії.

7. Разом з учнями обговорити види наркотиків та наслідки від їх уживання (використовувати допоміжний матеріал). Доцільно поділити клас на 3 групи (по рядам) і запропонувати виконати завдання колективно.

8. Подякувати за активність. Оголосити тему наступного уроку.

          Урок третій

          Тема: “Доля наркозалежної людини”.

Мета: на прикладі реальної людини показати закономірний фінал уживання наркотиків.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-   телевізор,

-   відеомагнітофон,

-   документальний відеофільм “Микита”,

-   плакат із правилами гри.

-   відеомагнітофон,

-   документальний відеофільм                   Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми уроку. Нагадати спільно прийняті правила гри (правила перед очима).

2. Вступне пояснення до документального фільму “Микита” (про долю київського юнака, котрий уживав наркотики).

3. Показ відеофільму (15 хв.).

4. Запропонувати учням висловити свої думки про долю Микити.

5. Дати учням навідні запитання на зразок:

5.1. В якій сім’ї виховувався Микита?

5.2. Як Микита почав уживати наркотики?

5.3. Чи любили батьки Микиту і чи намагалися допомогти йому?

5.4. Чому, врешті-решт, батьки відгородились від сина?

5.5. Як сам Микита оцінює свій шлях наркозалежного?

5.6. Чи є побачена історія реальною?

5.7. Чи знаєте ви про схожі історії у Чернігові?

6. Дати свою думку до переглянутого фільму та коментарів учнів.

7. Запропонувати дітям розповісти реальні історії про наркозалежних людей.

8. Попрохати учнів висловити їх точку зору щодо судження: «це право кожної людини приймати рішення вживати чи не вживати наркотики, оскільки це стосується тільки її». Після 10 - 20 секунд роздумів поставити судження на голосування : «згоден», «не згоден». Кожній стороні надається можливість обґрунтувати точку зору. Тренер робить підсумок.

9. Подякувати учням за активність. Оголосити тему наступного уроку. Запропонувати бажаючим підготувати письмові повідомлення до наступного уроку щодо наркотиків («Історія наркотиків», «Наркотики та ВІЛ/СНІД», «Наркотики та злочинність»).

         Урок четвертий

         Тема: “Одна ін’єкція і її наслідки” та приймати свідомі рішення.

Мета: допомогти учням навчитись передбачати наслідки та приймати свідомі рішення.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-    шкільна дошка,

-    крейда,

-    плакат із правилами гри. гри.

Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми уроку. Нагадати про правила гри (правила перед очима).

2. Підготувати аудиторію до обговорення теми уроку. До­цільно навести декілька фактів із розділів:

-        історія наркотиків;

-        наркотики й медицина;

-        наркотики й суспільство;

-        наркотики й злочин

Якщо учні підготували письмові повідомлення, то обов’язково надати їм певний час для оголошення. Варто використати допоміжний матеріал.

3. Запропонувати учням назвати позитивні та негативні наслідки від однієї наркоін’єкції. Як варіант, доцільно поділити клас на три групи, щоб кожна група протягом 5 - 10 хвилин письмово виконала завдання. Доречно допомогти їм, навести на думку, але не відповідати замість них. З мого досвіду, учні називали такі наслідки:

3.1. Позитивні (на їх думку):

-           кайф,

-           забуття про проблеми,

-           новий досвід,

-           бути “за свого” у відповідній тусовці.

3.2. Негативні наслідки:

-           ймовірність смерті (через передозування, інфек­ційне зараження або непередбачену реакцію орга­нізму на наркотик);

-           ймовірність хвороби (у т.ч. ВІЛ/СНІД та ін.);

-           причетність до злочинних дій і відповідне покарання;

-           марнування грошей;

-           утрата самоконтролю;

-           зіпсована біографія та майбутнє (адже серйозні люди не захочуть мати справу з людиною, котра причетна до наркотиків, хоч прямо про це можуть і не сказати);

-           перехід на соціальне дно;

-           конфлікт у сім’ї;

-           наркотична залежність;

-           залежність від наркоділків.

4. Позитивні та негативні наслідки, записані на дошці, запропонувати учням оцінити за трибальною шкалою з протилежними значеннями (+) та (-) відповідно.

5. Логічно підсумувати висновки учнів і наголосити на тому, що це були їх висновки. Похвалити й сказати, що вони вже готові приймати самостійні, виважені рішення. Акцентувати увагу на тому, що в житті набагато більше потрібно мужності сказати “ні” і не дозволити маніпулювати собою, ніж слабовольно казати “так” на шкоду собі ж.

6. Ще раз подякувати за активність і оголосити тему наступного уроку. 

         Урок п’ятий

         Тема: “Поговоримо про ВІЛ/СНІД”.

Мета: розкрити реальну загрозу біди, показати тісний зв’язок між наркотиками та ВІЛ/СНІД; допомогти дітям засвоїти основи профілактики.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-        шкільна дошка,

-        крейда,

-        плакат із правилами гри.

-        карта розповсюдження ВІЛ/СНІД у світі та в Україні.

Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми уроку. Нагадати про правила гри (правила перед очима).

2. У вступному слові стисло розповісти про ситуацію з ВІЛ/СНІД у світі та в Україні.

3. Запропонувати учням висловити їх думки щодо ВІЛ/СНІД. Надати слово 3-5 учням.

4. Поділити клас на три групи (по рядам) та попрохати потягом 5-10 хвилин колективні письмові відповіді на три запитання:

4.1 Що таке СНІД та ВІЛ?

(Синдром набутого імунного дефіциту - це комплекс симптомів, який свідчить про те, що людина інфікована вірусом, котрий руйнує імунну (захисну систему) тіла. СНІД спричиняється через ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). ВІЛ атакує імунну систему тіла, особливо, клітини, які допомагають протидіяти інфекціям.)

4.2 Шляхи зараження на ВІЛ?

(На сьогоднішній день точно визначені три можливі шляхи передачі ВІЛ:

·       через кров - це відбувається, як правило, при повторному використанні без відповідної обробки інструментів для ін’єкцій (шприци, голки), татуажу, бритвених інструментів, при переливанні неперевіреної донорської крові;

·       статевий шлях - при незахищеному (без презерватива) статевому акті (оральному, вагінальному, анальному) з людиною, яка живе з ВІЛ;

·       від матері, яка заражена ВІЛ - дитині під час вагітності, пологів та/або годування груддю).

 4.3 Як уникнути зараження на ВІЛ/СНІД?

(Для того, щоб уникнути зараження ВІЛ, необхідно:

·       не користуватись разом з іншими людьми загальними голками і шприцами для введення лікарських або наркотичних речовин;

·       мати статеві контакти тільки з одним постійним партнером, тому що простежується пряма залежність ймовірності зараження від кількості сексуальних партнерів;

·       при кожному статевому контакті використовувати презерватив;

·       не допускати щоб біологічні рідини інших людей (кров, статеві виділення) потрапляли на вашу шкіру чи слизові оболонки.)

5.  Кожна з груп доповідає свій варіант відповіді на одне з запитань. Решта учнів - доповнюють. Відповіді можуть записуватись на дошці.

6. Похвалити учнів за роботу і запропонувати їм занотувати остаточні відповіді до зошитів, наприклад, по ОБЖД.

7. Задати учням запитання:

7.1 Чи можливо вилікувати ВІЛ/СНІД?

(Ні. Лікарі лише можуть подовжити стадію ВІЛ).

7.2 Яка ситуація з ВІЛ/СНІД в Україні?

(Дуже  складна. Україна посідає перше місце в Європі і третє в Євразії, після Камбоджі та Таїланду. За даними експертів число носіїв ВІЛ/СНІД в Україні є близьким до 500 тисяч осіб. До того ж - це люди працездатного віку.).

7.3 Який основний шлях розповсюдження ВІЛ/СНІД в Чернігові?

(В Чернігові 87% ВІЛ/СНІД інфікованих отримали вірус через ін’єкційні наркотики).

7.4 Що, на думку учнів, потрібно зробити в Україні аби виграти війну проти епідемії ВІЛ/СНІД?

 8. Підсумувати відповіді учнів. Похвалити їх і акцентувати увагу на тому, що запобігти ВІЛ/СНІД не просто, але можливо. Для цього кожен повинен бути добре проінформованим щодо профілактики (попередження) інфекції, а суспільство має створити можливості для дій відповідно до інформації.

9. Подякувати учням за активність. Оголосити тему наступного уроку.

         Урок шостий

         Тема: “Обережно - злочин”.

Мета: надати учням базові правові та кримінологічні знання, які допоможуть їм уникати небезпеки.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-        шкільна дошка,

-        крейда,

-        плакат із правилами гри

-        кримінальний кодекс.

Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми уроку. Нагадати про правила гри (правила перед очима).

2. Стисло розповісти дітям про ймовірні перешкоди на їх життєвому шляху (наркотики, ВІЛ/СНІД, екологічні проблеми, злочинність).

3. Запропонувати учням дати визначення поняття «злочин».

(Злочин - це протиправна дія або бездіяльність відповідальність за які передбачена кримінальним кодексом).

4. Задати дітям запитання:

4.1 Які ви знаєте види злочинів?

(Крадіжка, грабіж, розбій,  хуліганство, зґвалтування, нанесення тілесних ушкоджень, вбивство…).

4.2 Які бувають покарання за скоєні злочини?

(Штраф, громадські роботи, позбавлення волі…)

4.3 Вік кримінальної відповідальності?

(загальний - 16 років, разом з тим за такі злочини як крадіжка, грабіж, розбій, зґвалтування, хуліганство, вбивство та ряд інших - з 14 років).

5. Поділити клас на три групи (по рядам) і запропонувати кожній групі письмово перерахувати тих, хто страждає від злочину.

(Злочин наносить шкоду:

l людям (жертвам злочинів), котрі страждають фізично, емоційно та фінансово;

l сім’ям, які розділяють біль рідного, що став жертвою злочину;

l державі, що утримує правоохоронну , судову та систему виконання покарань;

l суспільству, де злочин породжує атмосферу недовіри та страху, призводить до втраченої генерації.)

6. Один із учнів записує відповіді на дошці, інші - коментують.

7. Запитати у дітей - чому , на їх думку, неповнолітні скоюють злочини. (Див. Розділ - 4. Уроки безпеки). Відповіді нотувати на дошці.

8. За аналогом уроку «Одна ін’єкція та її наслідки» проаналізувати позитивні та негативні наслідки для злочинця  від скоєного злочину, наприклад - крадіжки.

9. Підвести підсумки уроку. Подякувати дітям за активність. Оголосити тему наступного уроку.

         Урок сьомий

         Тема: “Шляхи сказати “ні”.Види поведінки в кризовій ситуації ”.

Мета: допомогти учням знаходити оптимальний вихід у кризовій ситуації.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-        шкільна дошка,

-        крейда,

-        плакат із правилами гри.

Хід заняття

1. Привітання. Оголошення теми уроку. Нагадати про правила гри (правила перед очима).

2. Розповісти учням про кризові ситуації (ситуації, коли  потрібно приймати самостійне рішення).

3. Дати характеристику пасивній, впевненій та агресивній лініям поведінки в кризових ситуаціях.

3.1. Ознаки пасивної поведінки:

-           знервований, пригнічений вигляд;

-           не казати іншим про свої права;

-           робити те, що вимагають чи бажають інші;

-           не реагувати на вчинки інших;

-           уникнення контакту очима.

3.2. Ознаки агресивної (вимогливої) поведінки:

-           зневага до прав оточуючих;

-           пригнічення інших людей;

-           ігнорування своїх обов’язків щодо оточуючих;

-           говорити голосно;

-           висловлюватись саркастично, злитися;

-           напружене тіло;

-           нахилятись вперед;

-           пильно дивитись на інших;

-           трясти кулаком чи тупати ногою.

3.3. Ознаки впевненої (рішучої) поведінки:

-           заявити про свої права;

-           говорити ясно;

-           висловлюватись впевнено та спокійно;

-           поважати права оточуючих;

-           не дозволяти іншим примушувати тебе робити те, що ти не хочеш робити;

-           триматись рівно;

-           дивитись в очі;

-           бути впевненим у собі;

4. Спитати думку учнів про оптимальну поведінку в  кризовій ситуації.

5. Розглянути шляхи сказати “ні” на неприйнятну пропозицію чи вимогу:

-           сказати ”ні, дякую”;

-           пояснити причину відмови або вибачитись;

-           повторити відмову або продовжувати казати “ні” (пошкоджена платівка);

-           сказавши “ні”, залишити місце розмови;

-           уникати ситуацій та місць ймовірних конфлік­тів;

-           ігнорувати персону чи пропозицію;

-           чисельна перевага (прагнути бути з тими, хто розуміє й підтримує тебе).

6. Запропонувати учням попарно підготувати і показати кризову ситуацію та вихід з неї через один із ва­ріантів.

7. Як варіант, змоделюйте кризову ситуацію (ситуацію вибору) і попрохайте дітей висловити думки щодо до оптимального рішення. Наприклад:

7.1 Ви в гостях у друга і він пропонує розпити недопиту дорослими горілку. Ваші дії?

7.2 Після занять в школі ваш знайомий пропонує вам сигарету, обіцяючи відчуття «кайфу». Ваші дії?

7.3 В підземному переході вас зупиняє група нетверезих юнаків і один з них «прохає» позичити гроші. Ваші дії?

7.4 Ви катаєтесь один на велосипеді в парку. До вас підходить незнайомий хлопець і прохає дати велосипед 5 хвилин, щоб з’їздити до аптеки. При цьому він «клянеться серцем матері», що поверне велосипед. Ваші дії?

Тренер аналізує відповіді і дає власну точку зору.

8. Подякувати учням за активність. Оголосити тему наступного уроку.

         Урок восьмий

         Тема: “Твоє майбутнє. Свідомий вибір”.

Мета: допомогти учням визначити жит­тє­ві перспективи та шляхи до них.

Час: 45 хв.

Оснащення:

-     ручки,

-     папір,

-     плакат із правилами гри.

-     плакат із правилами гри.

Хід заняття

1.    Привітання. Назвати  тему уроку. Нагадати правила гри.

2.    Запропонувати учням письмово відповісти на запитання.

2.1. Твоя мета (плани) на найближчий рік.

2.2. Твоя мета (плани) на рік закінчення школи.

2.3. Твоя мета (плани) на 10 найближчих років.

3.    Попрохати учнів спробувати передбачити плюси (активи) та мінуси (пасиви), котрі відповідно наближатимуть або віддалятимуть їх від мети. Як варіант, поділити клас на три групи, щоб діти колективно виконали завдання.

4.    Запросити учнів поділитись планами та нотатками до них.

5.    Тренеру доцільно підсумувати сказане учнями, акцен­тувати потенційні плюси та мінуси на шляху до мети.

5.1. Плюси (активи):

-           здобуті знання;

-           набуті навчальні та практичні навички;

-           володіння іноземною мовою;

-           добре здоров’я;

-           гарні фізичні (спортивні) кондиції;

-           батьківська підтримка;

-           позитивна попередня біографія;

-           тощо.

 5.2. Мінуси (пасиви):

-           зіпсована біографія (судимість, перебування на обліку в міліції тощо);

-           зв’язок із наркотиками;

-           зловживання алкоголем;

-           слабке здоров’я;

-           неналежна фізична форма;

-           слабкі знання;

-           відсутність бажаних навичок;

-           тощо.

6.    Сказати учням, що вони знають правильні життєві рішення. Отже, це вже не проблема знань, а питання сили волі кожного.

7.    Побажати завжди приймати власні рішення (з огляду на своє майбутнє) і бути відповідальними за них. За порадою варто звертатись до людей, котрі зацікавлені у вашому майбутньому: батьки, вчитель, тренер, старший брат чи сестра, дідусі та бабусі.

8.    Як варіант, можливе проведення гри «Суд над наркотиком».(На попередньому занятті розподілити ролі судді, захисника, обвинувача, свідків, присяжних. Дати дітям стержневу інформацію для підготовки і проведення «судового засідання». Тренер повинен активно долучитись до підготовки «процесу». Обов’язково порадитись з класним керівником щодо гри та ролей.

9.    Подякувати за активну участь у програмі. По можливості заохотити учнів невеликими пам’ятними подарунками.

Валерій Рябуха

valeriy@iatp.org.ua